Леся Литвинова
Режисер, журналістка, волонтерка, сапер, мати п’ятьох дітей.
До 2013 року Леся Литвинова працювала режисером-документалістом. У 2013-2014 рр. взяла активну участь у Революції гідності. Після початку війни на Донбасі допомагала внутрішнім переселенцям у волонтерському центрі «Фролівська 9/11» та стала співзасновницею благодійного фонду «СВОЇ», який в рамках паліативної допомоги надає комплексну індивідуальну підтримку важкохворим, в тому числі забезпечує їх кисневими концентраторами, а також фінансує кісткові імпланти кінцівок для поранених під час бойових дій військових.
Після російського вторгнення в Україну 24 лютого 2024 року разом з чоловіком пішла добровольцем на військову службу і служила сапером на сході України, в тому числі в Бахмуті. Під час бойового завдання була поранена.
Після демобілізації відновила роботу в центрі «СВОЇ».
Запропоновані тексти здебільшого написані на передовій і опубліковані у Facebook.
Міша Нодельман
Міша Нодельман – перший концертмейстер Нової філармонії Вестфалії і керівник квартету Нодельмана, який сьогодні є одним з найкращих квартетів Німеччини. Його легка, віртуозна гра на скрипці та глибока музикальність роблять кожен концерт з ним справжньою подією.
Скрипаль навчався у одного з найвідоміших скрипкових педагогів сучасності Захара Брона в Кельні. Протягом цього часу він став переможцем 1-го Міжнародного конкурсу скрипалів імені Ліани Ісакадзе, а також отримав першу премію та спеціальний приз на Міжнародному конкурсі скрипалів “Євразія-2”.
Нодельман регулярно виступає як соліст і камерний музикант. Його досвід роботи концертмейстером Нової філармонії Вестфалії ознайомив його з роботою великого оркестру, що робить його ще більш цінним як соліста. Окрім концертних виступів, скрипаль також бере участь у миротворчих проектах, таких як всесвітньо відомий мультимедійний проект “”Threnody for the Victims of Ukraine” та мистецький проект проти забуття “Klingende Stolpersteine”.
Прадід Міші Нодельмана, київський єврей Лейба Нодельман, був розстріляний у Бабиному Яру у вересні 1941 року. Скрипаль інтерпретує російську агресію проти України як прояв нового націонал-соціалізму і активно виступає проти неї. Неформальне об’єднання академічних музикантів “Нота протесту”, яке він організував у 2020 році, виступає за свободу політв’язнів у Росії. З початком повномасштабного вторгнення в Україну об’єднання підтримує українські збройні сили.
Костянтин Жученко
Костянтин Жученко зачаровує своїм неординарним голосом – у поєднанні з акторським талантом він здатний розчинити стіни між реальністю та оспіваною історією. У нього виразний голос, яким він вміє користуватися гнучко й точно. Багато шанувальників класичної та популярної музики знають, як він може розвиватися від легкого мерехтіння до потужної емоційної хвилі звуку. З 2021 року ми маємо змогу чути його не лише в концертних залах, а й на багатьох мітігах та благодійних концертах на користь України: як спікера з чіткою позицією, як керівника заснованого ним українського хору, як музиканта зі скрипкою, гітарою чи за клавішами, який серед інших виконує і власні твори.
Оксана Богомол
Я, Оксана Богомол, народилась та все своє життя до початку повномасштабного вторгнення жила, працювала, вчилась зі своєю родиною у найкращому місті – герою Харкові. Закінчивши середньо-освітню та музичну школи, я вступила до Харківського педагогічного училища, нині це Гуманітарно- педагогічна Академія. Закінчила його за фахом Вчитель музики, музичний керівник у дошкільному закладі, хормейстер-диригент. Все своє подальше життя працювала з дошкільнятами, знайомила їх зі світом музики. Також працювала концертмейстером у харківському дитячому ансамблі народного танцю «Щасливе дитинство», співала в хорі. Виховала прекрасну доньку, Дашу, яка зараз зі мною мешкає тут, в Дортмунді, де ми знайшли прихисток від війни , яка йде в нашій країні. Знаходячись в Германії, я продовжую працювати з дітьми, займаючись з ними вокалом, грою на фортепіано. Також співаю в хорі, який був створений для українців.
